На сьогоднішній день зареєстровано багато випадків наявності кліщів на території нашої громади та області. В Україні приблизно кожен третій кліщ є переносним бореліозу.
Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз) — інфекційне трансмісивне захворювання. Інфекцію переносять іксодові кліщі.
Захворювання характеризується переважним ураженням шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату і серця, нерідко приймає хронічний, рецидивний перебіг.
Інфікування виникає у разі присутності кліща в шкірі щонайменше 24 години. Отже, чим менше кліщ був на людині то менша ймовірність зараження. Від хворої людини до здорової збудники цього захворювання не передаються.
Ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо у лісах, лісопарках тощо. Від хворого до здорової людини збудник не передається.
Хвороба Лайма може мати кілька стадій:
- ранню локалізовану;
- ранню дисеміновану;
- пізню хронічну.
Рання локалізована стадія виникає через 1–30 днів (у середньому — через 7) після укусу кліща. Найчастіше у паховій чи підколінній ділянці виникає так звана ізольована мігруюча еритема. У третині випадків вона не розвивається, що значно ускладнює вчасні діагностику та лікування.
На місці укусу кліща виникає червона папула з чіткими краями. Згодом зона гіперемії розширюється, а центр — блідне. У деяких випадках еритема, що зазвичай безболісна і не свербить, може бути суцільним червоним тлом.
Без лікування мігруюча еритема зберігається 2–3 тижні. У третини людей недуга завершується на цьому етапі. В інших — переходить у ранню дисеміновану стадію.
Рання дисемінована стадія виникає через 3–10 тижнів після укусу кліща і є результатом гематогенного розповсюдження збудника. На цій стадії з’являються:
- шкірні доброякісні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритеми;
- запаморочення, краніальні невропатії, зокрема параліч Белла, менінгізм та менінгіт;
- кістково-м’язові артралгії та міальгії;
- серцево-судинні блокади.
Клінічні прояви зникають самостійно.
Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи (артрити) чи нервової (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит).
Імунітет після перенесеного Лайм-бореліозу нестерильний, можлива реінфекція із повторним розвитком захворювання.
Щеплення від Лайм-бореліозу не існує.
Які прояви хвороби Лайма?
Симптоми хвороби Лайма можуть варіюватись у різних людей.
Ось деякі найпоширеніші з них:
- плоска кругла висипка, схожа на червоний овал чи круг в будь-якому місці вашого тіла
- лихоманка
- головний біль
- втома
- біль у м’язах та суглобах
- набряклі лімфатичні вузли
Інші більш специфічні прояви включають:
- порушення сну
- труднощі з концентрацією уваги
- параліч лицевого нерва
- заніміння та поколювання в руках і ногах
- менінгіт
- запалення міокарду
- ураження клапанів серця
Яка діагностика бореліозу?
Діагностика хвороби Лайма починається з огляду вашої історії хвороби, що включає пошук повідомлень про укуси кліщів або проживання в ендемічній зоні.
Аналізи крові є найбільш інформативні через кілька тижнів після зараження, коли вже присутні антитіла. Ваш лікар може рекомендувати такі тести:
Імуноферментний аналіз (ІФА) використовується для виявлення антитіл проти B. burgdorferi.
Вестерн-блот використовується для підтвердження позитивного тесту ІФА. Він перевіряє наявність антитіл до специфічних білків B. burgdorferi.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) використовується для оцінки людей із стійким артритом Лайма або симптомами ураження нервової системи. Проводиться на суглобовій рідині або лікворі.
Яке лікуваня бореліозу?
Якщо лікар підтвердить у вас діагноз бореліозу, то вам буде призначено курс антибіотиків. Це може зайняти від 10 до 28 днів. Важливо закінчити курс, навіть якщо ви починаєте почувати себе краще.
Люди, які отримували відповідні антибіотики на ранніх стадіях хвороби Лайма, як правило, швидко і повністю одужують. Рання діагностика та належне лікування можуть допомогти запобігти виникненню пост-лікувального синдрому.
Що таке пост-лікувальний синдром?
Якщо після лікування антибіотиками ви продовжуєте відчувати симптоми – це називається пост-лікувальним синдромом.
Він може включати такі симптоми:
- втома
- порушення сну
- біль у м’язах
- біль або набряк у великих суглобах, а саме колінних, плечових або ліктьових
- труднощі з концентрацією уваги та проблеми з короткочасною пам’яттю
- проблеми з мовленням
Лікування головним чином спрямоване на полегшення болю та дискомфорту. Більшість людей одужують, але це може зайняти місяці чи роки.
Зверніться до свого лікаря, якщо ваші симптоми не зникають або повернулися після лікування антибіотиками.
Яка профілактика хвороби Лайма?
Оберігайтесь. Перебуваючи в лісистих або трав’янистих місцях, вдягайте довгі штани, заправлені в шкарпетки, сорочку з довгими рукавами, шапку та рукавички. Намагайтеся триматися стежок і уникайте прогулянок через високу траву.
Використовуйте репеленти. Наносьте на шкіру засіб від комах з концентрацією ДЕТА (N,N-діетил-мета-толуамід) не менше 10%. Майте на увазі, що хімічні репеленти можуть бути токсичними, тому уважно дотримуйтесь інструкцій.
Будьте пильними. Ретельно обстежте себе, своїх дітей та домашніх тварин на наявність кліщів. Будьте особливо пильними, проводячи час у лісистих або трав’янистих місцях.
Видаліть кліща якомога швидше пінцетом. Прикладіть пінцет біля голови або рота кліща і обережно потягніть. Переконайтесь, що всі частини були видалені. Промийте місце укусу антисептиком або водою з милом.
Будьте уважні до свого здоров’я!
Лікарка-інфекціоніст Світлана ТИЩЕНКО
