Так, особливо якщо перед вами людина, яка пережила полон чи катування електрострумом.
Під час війни ми не знаємо, який досвід може мати людина поруч — на зупинці, у лікарні чи за сусіднім столом.
Лікарі, пацієнти, колеги, друзі — усі ми маємо різний досвід і різні реакції. Тому важливо спілкуватися так, щоб не посилювати напругу, а сприяти відновленню та відчуттю безпеки.
Травмо-чутливий підід у спілкуванні знижує ризик повторної травматизації, допомагає зберігати гідність і відчуття контролю над ситуацією. Це один із принципів, який закладено в проєкт «Сила відновлення: медичні та психологічні послуги для громад».Експертка проєкту, психологиня Центру «Лісова поляна» Беллі Златіна ділиться практиками, які можуть бути корисними у щоденній взаємодії лікарів і пацієнтів.
Про повагу та передбачуваність
• Пояснюйте дії наперед. Розкажіть, що саме буде відбуватися під час огляду чи процедури, щоб людина відчувала передбачуваність і довіру. Навіть проста кардіограма може бути тригером для того, хто пережив катування.
• Не варто торкатись тіла людини без дозволу. Також намагайтесь уникати різких і наказових фраз. «Роздягайтесь!» може викликати тривогу у людини, яка пережила насильство.
• Будьте обережні з фразами підтримки. «Час усе лікує» чи «Ти ще молода/ий, знайдеш когось» можуть знецінювати біль. Краще дати простір для іншого досвіду і запитати, чи потрібна психологічна підтримка.
Практичні дії, які можуть допомогти.
• Записуйте призначення та рекомендації для пацієнтів: що зробити і куди піти. Зберігайте спокій, якщо людина перепитує щось знову.
Люди з досвідом бойових дій часто мають черепно-мозкові травми, так звані контузії, і їм буває важче сфокусуватися і запам'ятати інформацію.
• Слідкуйте за рівнем шуму та гучністю голосу. Раптове гупання дверей чи голосний рингтон телефону можуть також стати тригерами.
• Не ставте уточнювальних запитань про особистий травматичний досвід, якщо це не стосується діагностики чи лікування. Повага до приватності є важливою частиною довіри між лікарем і пацієнтом.
• Намагайтесь не змінювати раптово схему лікування без пояснення. Цінно будувати партнерські стосунки між лікарем і пацієнтом, людина має відчувати, що є вибір.
Травмо-чутливість важлива не лише у взаємодії з іншими – вона потрібна й самим фахівцям. Варто памʼятати про контекст, у якому ми всі живемо, і визнавати власну втомлюваність.
Пам’ятайте про сенс своєї роботи — саме в цьому джерело внутрішнього ресурсу.
І наостанок пропозиція до всіх запитати себе: «Як я проявляю травмо-чутливість до тих, хто поруч?»
Разом – до відновлення 
Проєкт «Сила відновлення: медичні та психологічні послуги для громад» реалізує ГО "Медичні лідери" за підтримки Програми розвитку ООН UNDP Ukraine / ПРООН в Україні в межах проєкту «Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні» за фінансової підтримки уряду Японії.
